Умови обрахунку стажу, який враховується для обчислення пенсій, змінювався. 

У 2000 році було запроваджено персоніфіковані пенсійні рахунки. З того часу Пенсійний фонд має повну інформацію, скільки внесків сплачено кожним працівником.

У 2004 році набрав чинності Закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким запроваджено поняття «страховий стаж». Це кількість років, які людина не тільки працювала, а й сплачувала внески до Пенсійного фонду. Якщо людина оформлена легально, внески за неї в обов’язковому порядку сплачує роботодавець.

Уряд не змінює правило - при оформленні пенсій всі відпрацьовані роки до 2004 року враховуються як страховий стаж. Різними є лише способи підтвердження наявності страхового стажу. До 2004 року страховий стаж обчислюється згідно з записами в трудовій книжці. Враховуються і всі пільги, які були чинними на той період. Після 2004-го року страховий стаж обчислюється автоматично на підставі даних персоніфікованого пенсійного рахунку.

В основу урядової реформи покладено простий принцип – пенсію потрібно заробити. Тобто, сплачувати внески до Пенсійного фонду. Це ліквідує зрівнялівку, коли майже однакові пенсії отримують ті, хто працював все життя і ті, хто робив абияк. Але уряд ніколи б не запропонував реформу, яка б погіршувала умови для людей праці.